Państwowa Inspekcja Pracy

  • RSS
  • Wersja tekstowa
01.10.2021

Praca sezonowa cudzoziemców

Prawo pracy chroni cię bez względu na sezon

Mobilni pracownicy sezonowi mają takie samo prawo do uczciwych warunków pracy oraz takie same prawa pracownicze i socjalne jak pracownicy lokalni. Tymczasowy charakter ich pracy powoduje, że są bardziej narażeni na niepewne warunki pracy, oszustwa i nadużycia. Dodatkowo pandemia Covid-19 pogorszyła sytuację pracowników sezonowych i naraziła ich na zachorowania. Aby sprostać tym wyzwaniom i zapewnić pracownikom sezonowym godziwe warunki pracy, Europejski Urząd ds. Pracy (ELA) uruchomił kampanię informacyjną dla pracowników sezonowych pn. „Prawa przez cały rok”.

Państwowa Inspekcja Pracy włączyła się we wspomnianą kampanię ELA poprzez ogólnopolską akcję informacyjną – obejmującą szkolenia, dystrybucję materiałów edukacyjnych oraz publikacje o takim charakterze. Jedną z nich jest poniższy artykuł na temat pracy sezonowej cudzoziemców na terytorium Polski.

Lato to okres wzmożonych prac sezonowych, zwłaszcza w rolnictwie, gastronomii i hotelarstwie. Wiele takich prac wykonują coraz liczniej przybywający do naszego kraju cudzoziemcy. W celu legalnego wykonywania prac zakwalifikowanych prawnie jako sezonowe cudzoziemiec spoza Unii Europejskiej, Europejskiego Obszaru Gospodarczego i Szwajcarii ma obowiązek posiadać zezwolenie na pracę sezonową oznaczone literą „S”.

Uwaga!

Praca sezonowa cudzoziemca nie jest dopuszczalna na podstawie oświadczenia wpisanego do ewidencji w powiatowym urzędzie pracy ani na podstawie „zwykłego” zezwolenia na pracę (typu „A”). Jest ona możliwa tylko na podstawie zezwolenia na pracę sezonową!

Zezwolenie na pracę sezonową cudzoziemca (typu „S”) jest wymagane, jeśli będzie on świadczył pracę w ramach rodzajów działalności gospodarczej według Polskiej Klasyfikacji Działalności (PKD), z którymi przepisy prawa łączą wykonywanie pracy sezonowej. Określono je w rozporządzeniu Ministra Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej z dnia 8 grudnia 2017 r. w sprawie podklas działalności według PKD, w których wydawane są zezwolenia na pracę sezonową cudzoziemca (znowelizowanym z dniem 25 września 2018 r.).

Są to wybrane rodzaje działalności w zakresie upraw rolnych oraz chowu i hodowli zwierząt, a także zakwaterowania i usług gastronomicznych, tj.:

  • 21 podklas w sekcji A: Rolnictwo, leśnictwo, łowiectwo i rybactwo;
  • 3 podklasy w sekcji I: Działalność związana z zakwaterowaniem i usługami gastronomicznymi.

Zezwolenie na pracę sezonową cudzoziemca wydaje starosta właściwy ze względu na siedzibę lub miejsce zamieszkania pracodawcy, po złożeniu przez niego pisemnego wniosku według urzędowego wzoru (w postaci papierowej lub elektronicznej) i innych wymaganych dokumentów oraz dokonaniu obowiązkowej wpłaty w wysokości 30 zł. Organem odwoławczym od decyzji starosty jest minister właściwy do spraw pracy.

Cudzoziemiec wykonujący pracę uznaną za sezonową musi legalnie przebywać na terytorium Polski. Wiza wydana w celu wykonywania pracy sezonowej jest oznaczona symbolem „05b”. Dopuszczalne są także dokumenty pobytowe wydane w innym celu, jednak z wyłączeniem pobytu o charakterze turystycznym (wiza „01”) oraz w celu korzystania z ochrony czasowej (wiza „20”). Do świadczenia pracy sezonowej cudzoziemcy z uprawnionych państw mogą również wykorzystać pobyt w ruchu bezwizowym (ograniczony do 90 dni w ciągu każdych 180 w całej strefie Schengen). Jednakże między innymi w przypadku obywateli Ukrainy, Mołdawii i Gruzji do tego celu wymagane jest posiadanie paszportu biometrycznego.

Od momentu wjazdu cudzoziemca do Polski do chwili wydania przez starostę zezwolenia na pracę sezonową może upłynąć trochę czasu. Przepisy umożliwiają jednak podjęcie pracy przez cudzoziemca jeszcze przed wydaniem zezwolenia. Pracę na warunkach określonych w zaświadczeniu o wpisie wniosku o wydanie zezwolenia do ewidencji wniosków uważa się bowiem za legalną: od dnia, w którym pracodawca przedstawił staroście kopię ważnego dokumentu pobytowego cudzoziemca oraz złożył oświadczenie o jego zgłoszeniu się w celu wykonywania pracy – do dnia doręczenia decyzji starosty w sprawie zezwolenia na pracę sezonową.

Ułatwieniem dla pracodawców jest to, że zezwolenie na pracę sezonową nie określa stanowiska lub rodzaju pracy wykonywanej przez cudzoziemca. Wobec tego pracodawca może powierzać cudzoziemcowi wszystkie rodzaje prac uznanych przez prawo za sezonowe, które występują w jego firmie, w ramach podklas PKD wymienionych w rozporządzeniu Ministra Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej.

Cudzoziemcowi posiadającemu zezwolenie na pracę sezonową można wyjątkowo powierzyć pracę innego rodzaju niż praca uznana za sezonową, gdy są spełnione łącznie następujące warunki:

  1. cudzoziemiec jest obywatelem Ukrainy, Białorusi Rosji, Mołdawii, Gruzji lub Armenii;
  2. okres wykonywania innej pracy nie przekracza łącznie 30 dni w ciągu ważności zezwolenia;
  3. pracodawca wypłaca cudzoziemcowi wynagrodzenie nie niższe niż określone w wydanym dla niego zezwoleniu;
  4. cudzoziemiec nie wykonuje pracy w charakterze pracownika tymczasowego.

Jeżeli (pomimo braku takiego prawnego obowiązku) pracodawca zapewnia zakwaterowanie cudzoziemcowi pracującemu na podstawie zezwolenia na pracę sezonową, który wjechał do Polski w celu wykonywania takiej pracy (na podstawie wizy „05b” lub w ruchu bezwizowym), to wówczas pracodawca jest zobowiązany zawrzeć z cudzoziemcem odrębną umowę w formie pisemnej określającą warunki najmu lub użyczenia kwatery mieszkalnej. Powinna to być oddzielna umowa od umowy o pracę lub cywilnoprawnej, na podstawie której cudzoziemiec wykonuje pracę. Przed podpisaniem umowy najmu lub użyczenia kwatery mieszkalnej pracodawca ma obowiązek przedstawić cudzoziemcowi tłumaczenie tej umowy na język dla niego zrozumiały. Niedopełnienie obowiązku zawarcia z cudzoziemcem na piśmie odrębnej umowy najmu lub użyczenia kwatery mieszkalnej bądź obowiązku przedstawienia cudzoziemcowi przed podpisaniem tej umowy jej tłumaczenia na język zrozumiały dla cudzoziemca jest wykroczeniem zagrożonym karą grzywny od 200 zł do 2000 zł. Ponadto czynsz najmu kwatery mieszkalnej nie może być potrącany z wynagrodzenia cudzoziemca. Postanowienia umowy przewidujące możliwość automatycznego potrącenia czynszu z jego wynagrodzenia są nieważne.

Rodzaj umowy, na podstawie której konkretny cudzoziemiec może wykonywać pracę uznaną przez prawo za sezonową, określa wydane dla niego zezwolenie na pracę typu „S”. Jedną z takich umów może być umowa o pomocy przy zbiorach. Jest to wprowadzony od 18 maja 2018 r. nowy rodzaj umowy, który ma zastosowanie w rolnictwie, dostępny również dla cudzoziemców. Z przepisów wynika, że umowa o pomocy przy zbiorach jest umową cywilnoprawną – wykonywanie czynności na podstawie takiej umowy nie stanowi zatrudnienia w rozumieniu Kodeksu pracy, a w zakresie nieobjętym ustawą z dnia 20 grudnia 1990 r. o ubezpieczeniu społecznym rolników, gdzie została uregulowana ta umowa, stosuje się do niej przepisy Kodeksu cywilnego.

Przez nawiązanie umowy o pomocy przy zbiorach pomocnik rolnika zobowiązuje się do świadczenia pomocy przy zbiorach produktów rolnych, tj. chmielu, owoców, warzyw, tytoniu, ziół i roślin zielarskich, w określonym miejscu w gospodarstwie rolnika i przez określony czas, a rolnik do zapłaty umówionego wynagrodzenia za świadczoną pomoc. Umowę o pomocy przy zbiorach zawiera się na piśmie przed rozpoczęciem pracy. Umowy tego rodzaju mogą być zawierane przez obywateli polskich, a także przez cudzoziemców, którzy są uprawnieni do wykonywania pracy na terytorium RP na podstawie art. 87 ustawy z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy lub są zwolnieni na podstawie przepisów szczególnych z obowiązku posiadania zezwolenia na pracę.

            Pomocnik rolnika to osoba pełnoletnia, z którą rolnik zawarł umowę o pomocy przy zbiorach. Osoba taka podlega ubezpieczeniom społecznym rolników (w Kasie Rolniczego Ubezpieczenia Społecznego), tzn. ubezpieczeniu wypadkowemu, chorobowemu i macierzyńskiemu, jednak w zakresie ograniczonym wyłącznie do jednorazowego odszkodowania z tytułu stałego lub długotrwałego uszczerbku na zdrowiu albo śmierci wskutek wypadku przy pracy rolniczej lub rolniczej choroby zawodowej. Rolnik zgłasza do ubezpieczenia swojego pomocnika w ciągu 7 dni od dnia zawarcia umowy o pomocy przy zbiorach, lecz nie później niż przed upływem okresu, na który została zawarta ta umowa. Składkę na ubezpieczenie za pomocnika rolnika należną za dany miesiąc opłaca rolnik w terminie do 15. dnia następnego miesiąca.

            Łączny czas świadczenia pracy na podstawie umów o pomocy przy zbiorach zawartych przez jednego pomocnika rolnika nie może przekroczyć 180 dni w roku kalendarzowym. Pomocnik rolnika przed zawarciem umowy o pomocy przy zbiorach składa oświadczenie o liczbie dni w danym roku kalendarzowym, przez jakie świadczył pomoc na podstawie takich umów zawartych z innymi rolnikami.


Закони про працю оберігають тебе без погляду на сезон

Мобільні сезонні працівники мають таке саме  право до справедливих умов праці і такі ж трудові і соціальні права, як і сталі працівники. Тимчасовий характер їх праці впливає на те, що вони більш наражені на нестабільні умови праці, обмани та зловживання. Додатково, пандемія Covid-19 погіршила ситуацію сезонних працівників
і наразила їх на захворювання. Аби протидіяти цьому виклику, Європейське Управління з Питань Праці (ELA) розпочало інформаційну кампанію для сезонних працівників під назвою „
Права впродовж цілого року”.

Державна Інспекція Праці долучилась до вище згаданої кампанії ELA, проводячи загальнопольську інформаційну акцію, яка полягає на проведенні навчань, переказі дидактичних матеріалів та публікацій такого характеру. Однією з  них є нище заміщена стаття на тему праці сезонних працівників на території Польщі.

Літо – це період посилених сезонних праць, особливо в сільському господарстві, гастрономічному та готельному бізнесі. Великий обсяг таких праць виконує щораз більша група прибуваючих до нашої країни іноземців. Аби легально виконувати працю, закласифіковану законом як сезонну, іноземець з-поза Європейського Союзу, Європейської Економічної зони і Швейцарії  має обов’язок отримання дозволу
на сезонну працю, означеного літерою „S”.

Увага!

Сезонна праця іноземця не може виконуватись на основі заяви, вписаної
до реєстру районного центру зайнятості, ані на основі „звичайного” дозволу
на роботу (типу „A”). Її можна виконувати лише на основі дозволу на сезонну працю!

Дозвіл на сезонну працю іноземця (типу „S”) вимагається, якщо іноземець виконує роботу в рамках діяльності, передбаченої Польською Класифікацією Діяльності (PKD), яка згідно з постановленнями закону має зв’язок з виконанням сезонних робіт. Вони вказані в Розпорядженні Міністра Родини, Праці і Соціальної Політики з дня
8 грудня 2017 р. в справі підкласів діяльності, згідно PKD, для яких видаються дозволи на сезонну працю іноземця (зновелізований дня 25 вересня 2018 р.).

Це вибрані види діяльності в галузі землеробства та годівлі тварин, а також готельного бізнесу і гастрономічних послуг, а саме:

  • 21 підкласів в секторі А: агрогосподарство, лісництво,мисливство і рибацтво,
  • 3 підкласи в секторі I: діяльність, пов'язана з готельним бізнесом та гастрономічними послугами.

Дозвіл на сезонну працю іноземця видається старостою, властивим з погляду
на місцезнаходження чи місце проживання роботодавця, після складення останнім письмової заяви на зразок взірця (в паперовій або електронній формі) і інших вимаганих документів та реалізації обов'язкової вплати у розмірі 30 злотих. Апеляційним органом стосовно виданих старостою рішень є Міністр до Справ Праці.

Іноземець, який виконує працю, що класифікується як сезонна, мусить легально перебувати на території Польщі. Віза, видана з ціллю виконання сезонної праці означається символом "05b". Допускаються також документи, видані з іншою ціллю,
з виключенням перебування на основі туристичної візи (віза "01"), а також
з ціллю надання тимчасової охорони (віза "20"). Для виконання сезонної праці іноземці
з уповажнених країн можуть також використовувати безвізовий режим (обмежений до 90 днів на протязі кожних 180 днів в цілій зоні Шенген). Проте, у випадку громадян України, Молдови і Грузії для цього вимагається біометричний паспорт.

Від моменту в'їзду іноземця до Польщі до часу видання старостою дозволу на сезонну працю може пройти певний період часу, тому записи права дають можливість виконувати працю ще перед отриманням дозволу. Праця на умовах, вказаних
в посвідці про реєстрацію заяви щодо надання дозволу на сезонну працю у реєстрі заяв вважається легальною від дня, в якому роботодавець пред'явив старості копію актуального документу, який підтверджує легальне перебування іноземця і склав інформацію про його приїзд з ціллю виконувати працю - до дня отримання рішення
в справі дозволу на сезонну працю.

Полегшенням для роботодавців є відсутність в дозволі на сезонну роботу посади чи виду виконуваної роботи іноземця. Тому роботодавець може надавати іноземцеві кожну роботу в його фірмі, яка кваліфікується як сезонна, тобто
в границях підкласів PKD, вказаних у розпорядженні Міністра Родини, Праці
і Соціальної Політики.

Іноземцеві, який отримав дозвіл на сезонну працю, в вийняткових випадках, можна надати працю іншого виду, ніж сезонну, якщо виконані всі наступні умови:

1) іноземець є громадянином України, Білорусі, Росії, Молдови, Грузії або Арменії,

2) період виконання несезонної праці не перевищує суммарно 30 днів на протязі терміну дії дозволу на працю;

3) роботодавець виплачує винагородження не нижче, ніж вказане в дозволі
на роботу;

4) іноземець не виконує праці в постаті тимчасового працівника.

            Якщо (хоча немає такого законного обов'язку) роботодавець надає житло іноземцеві, який працює на основі дозволу на сезонну працю і в'їхав до Польщі з ціллю виконувати таку роботу (на основі візи "05b" або в безвізовому режимі),
то роботодавець має обов'язок підписати з іноземцем окремий письмовий договір, який описує умови оренди чи надання житлового приміщення. Це повинен бути окремий документ від трудового чи цивільно-правового договіру, на основі якого іноземець виконує працю. Перед підписанням договору оренди або надання житлового приміщення, роботодавець має обов'язок надати іноземцеві переклад цього договору на зрозумілу для іноземця мову. Недотримання обов'язку заключення з іноземцем окремого письмового договору оренди або надання житлового приміщення, чи обов'язку надання перекладу договору на зрозумілу для іноземця мову перед підписанням - є порушенням закону, який загрожує накладенням штрафу від 200 до 2000 злотих. Окрім того, оплата за помешкання не може відраховуватись від винагородження іноземця. Постановлення договору, які стосуються можливості автоматичного відраховування коштів оренди від винагородження не мають юридичної сили.

У виданому для іноземця дозволі на сезонну роботу типу „S” вказується вид договору, на основі якого іноземець може виконувати, визнаною законом, сезонну працю. Один із них – договір про допомогу у зборі врожаю. Це впроваджений від
18 травня 2018 р.  новий вид договору, який має застосування у господарстві, і є доступним також для іноземців. З записів права виникає, що договір про допомогу у зборі врожаю є цивільно-правовим видом договору, а виконання роботи на основі такого договору не становить працевлаштування в розумінні Трудового Кодексу.
У обсязі, неохопленим постановою з дня 20 грудня 1990 р. про соціальне страхування сільгосподарів, в якій регулюється цей договір – стосуються записи Цивільного Кодексу.

При укладенні договору про допомогу у зборі врожаю помічник сільгосподаря зобов’язується до надання допомоги при зборі аграрних продуктів, наприклад: хмелю, фруктів, овочів, титоню, зілля чи лікарських рослин у вказаному роботодавцем місці і у вказаному періоді, а сільгосподар до виплати домовленого винагородження за надану допомогу. Договір про допомогу у зборі врожаю укладається на письмі перед початком праці. Договори такого типу можуть підписуватись громадянами Польщі та іноземцями, які мають право до виконання праці на території Польщі, згідно статті 87 Постанови з дня 20 квітня 2004 р.
про промоцію працевлаштування та установ ринку праці, або іноземцями, звільненими на основі інших законів з обов’язку отримання дозволу на роботу.

Помічник сільгосподаря – це повнолітня особа, з якою роботодавець підписав договір про допомогу у зборі врожаю. Така особа підлягає соціальному страхуванню сільгосподарів (в Касі Сільгосподарського Соціального Страхування), а саме лікарняному і материнському стахуванню,  страхуванню від нещасного випадку, обмеженому до виключно одноразового відшкодування з приводу сталого або довготривалого збитку на здоров’ї або смерті внаслідок нещасного випадку при праці
у сільському господарстві, або хвороби внаслідок виконання такої праці. Роботодавець зголошує до соціального страхування свого помічника на протязі 7 днів від дня, 
в якому підписано договір про допомогу у зборі врожаю, але не пізніше, ніж до закінчення дії договору. Грошовий внесок за помічника у зборі врожаю сільгосподар сплачує у терміні до 15 дня наступного місяця.

Суммарний час виконання праці на основі договорів при допомозі у зборі врожаю, підписаних одним помічником не може перевищувати 180 днів в календарному році. Помічник сільгосподаря перед підписанням договору про допомогу у зборі врожаю складає заяву, в якій вказує кількість днів в данному календарному році, у яких він уже виконував працю у інших роботодавців на основі таких договорів.