Директива 96/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 28 червня 2018 року про делегування працівників у рамках надання послуг, розширила каталог умов праці, які роботодавець, що делегує працівника на територію іншої країни, зобов'язаний забезпечити працівнику, включаючи також виплату надбавок або відшкодування витрат на харчування та проживання для працівників, які, в зв’язку з роботою, знаходяться далеко від дому.
У польському Законі від 10 червня 2016 року про делегування працівників на територію Республіки Польща в рамках надання послуг було впроваджено в статті 4 п. 2, обов’язок покрити роботодавцем витрати, пов'язані зі службовими поїздками з місця роботи що знаходиться в Польщі, куди делеговано працівника, до іншого місця в межах або за межами території Польщі.
Це означає, що в ситуації, коли працівник, делегований до виконання праці в Республіці Польща, здійснить відрядження до іншого місця в Польщі або за кордон, роботодавець, що делегує працівника, зобов'язаний відшкодувати йому витрати, пов'язані з вищевказаною поїздкою, на не менш сприятливих умовах, ніж вказано в положеннях, що функціонують в Польщі, тобто на підставі статті 775 Кодексу про працю та Розпорядження Міністра праці та соціальної політики від 29 січня 2013 року про права працівника, який працює у державній або місцевій бюджетній одиниці у зв'язку з відрядженням.
Не буде помилкою, якщо роботодавець запропонує працівнику більш кращі умови, ніж це вимагається з вищезазначених правових нормах, наприклад, на основі відповідних нормативних актів або внутрішніх правил компанії (регламенти, статути, колективні домовленості тощо). Це виникає зі змісту статті 3 част. 7 Директиви 96/71/ЄС, яка передбачає, що немає жодних перешкод для застосування більш сприятливих умов праці, ніж ті, що гарантовані законодавством держави, на чию територію тимчасово відделеговано працівника.